Зоя Оксаніченко. Народилася в 1956 році в м. Городище, закінчила Черкаський педагогічний інститут, працює в Городищенській дитячій школі мистецтв викладачем хореографії.
***
Постаріло містечко моє,
Постаріли обличчя знайомих.
Уже в юних очах впізнаю
Чиїсь риси до болю відомі.
Постаріло містечко моє –
Часом, разом із нами прожитим
Гріє згадкою щось дороге
У провулках забутого літа.
Дружній гамір – пора дворова,
Перші сходинки із дитинства,
Перші сльози і віра в слова,
Теплий шелест вечірнього міста.
Таємничість високих стремлінь,
Давні спогади помислів чистих.
І раділо весні вже новій
За порогом життя урочисто.
Оновилося місто моє,
У проектах нових молодіє,
Та у пам’яті давнє, старе,
Де зростали початками мрії.
Коментарі
Дійсно : "Гріє згадкою щось дороге"
Дуже зорушливо та щиро! Дякую.
Дуже зворушливо та щиро! Дякую.