Ганна Мошинець

Ганна Мошенець
Народилася у 1979 році у м.Кривий Ріг. Має педагогічну освіту. Працювала вчителем української та російської мови у В'язівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, 10 років віддала праці у В'язівській бібліотеці № 2. Вірші пише з 3 років. Друкувалася у газетах «Вісник Городищини», «Сільський вісник». Член літературно-мистецького об'єднання Городищини «Натхнення», керівник дитячого поетичного клубу «Нахнення» с.В'язівок.

Коли б я володіла мистецтвом жити,
То нащо б мені здалося писати?
О.Забужко

Чи писала б я вірші,
Якби вміла сказати,
Як люблю,
Як тремчу,
Коли дивишся ти?
Чи писала б я вірші,
Якби вміла писати
Щирі, сонячні, теплі
Й красиві листи?
Якби вміла в словах
Передати глибини
І безодню душі —
Та чи вистачить слів?..
Якби все, що тобі
Я сказати повинна,
По самих лиш очах моїх
Ти розумів?

Літо

Ще зранку сонце ллє тепло,
В гілках застигши яблуневих.
І день простер своє крило,
Роси хльоснувши повний келих.
У сіні простягнувся кіт,
Задерши лапи пазуристі.
Щербатий тин,як древній дід,
Гойдає спеку у колисці.
Сосняк крокує запашний,
Втопивши в тінь засмаглі ноги.
У кожній квіточці малій —
Невичерпна величність Бога…
В жовтогарячий абрикос
Він влив,не пожалівши,фарби —
Танцює рій веселих ос
Над ним аркан,а може чардаш…
Ось равлик благодатну тінь
Шука, рятуючись від спеки.
І неба глибочезна синь
Неначе зовсім недалеко…