У Черкасах відбулася перша в Україні "антихутряна" фотовиставка

Фотоконкурс «Я ношу хутро тільки так!» об’єднав черкащан, переконаних, що носити хутро можна єдиним способом – як живу тваринку у люблячих руках.

- Ми вирішили провести фотоконкурс саме напередодні зими, коли люди починають купувати теплі куртки і пальта – і, за існування у нинішній час маси теплих, красивих і модних речей зі штучного хутра, невиправдано жорстоким і застарілим є слідування нафталіновій моді радянських часів - придбання речей з натуральним хутром, - зазначає співорганізатор конкурсу, засновник соціальної ветеринарної клініки «Vetta-survey» Лариса Бондаренко. – Через карантинні обмеження, прийом фото на конкурс та голосування відбувалося онлайн, на сторінці https://www.facebook.com/CharityFundLife - і ми отримали не лише фото, але і багато коментарів черкасців, що вважають немодним варварством носіння сьогодні (коли ми не живемо у печерах і вважаємо себе розумними і освіченими людьми) хутра, ціна якому - не лише тисячі гривень, але й знищені життя.

- Аби шкури тварин не гнили і не розкладались просто на спині власника, їх обробляють хімічними речовинами, які небезпечні як для людей, так і для довкілля – саме це і є причиною закриття у Європі цих шкідливих виробництв - з перспективою перенесення їх до України, - констатує співорганізатор конкурсу, президент Черкаського обласного благодійного фонду «Життя» Оксана Савіцька. – Дослідження довели, що виробництво норкової шуби мінімум у п'ять разів гірше впливає на довкілля, ніж шуби зі штучного хутра. Цей і ще десятки доказів свідомо замовчують від споживачів монстри хутряної індустрії, що відстоюють свої мільярдні прибутки, доводячи, що штучне хутро є шкідливим, оскільки це, мовляв, синтетика. Усе, що ми виробляємо, так чи інакше, впливає на нашу планету, і штучне хутро не виняток. Проте, ні з чим не порівняти викиди вуглекислого газу, забруднення ґрунтів та води, токсичність хімічних речовин, що використовуються на хутряних фермах при вирощуванні, вбивстві тварин та обробці їх шкур. У той час як штучне хутро постійно вдосконалюється у бік екологічності, натуральне завжди буде пов’язане із брудом, кров’ю і надзвичайною жорстокістю.

- Позбулася хутряних шубок, і сьогодні ношу натуральне хутро тільки так – беручи на руки улюблену чилійську білку Арді, яку 2 роки тому подарував чоловік. Назвала її так від іспанського «ardilla» (білочка), а Павло називає хлопчика Чілік (дегу - чілійська білка) він обрав її тому, що ці пухнастики дуже соціальні, люблять спілкуватися і довго живуть, - розповідає учасниця фотоконкурсу, блогерка, очільниця прес-служби ЧДТУ Ольга Квятковська. – У мене були хутряні речі, але нині свідомо обираю лише штучне хутро. Сьогодні, коли у світі панує агресія, яка провокує війни, а планета знаходиться на межі екологічної катастрофи, хочеться огорнути навкілля добром: робити добрі справи, допомагати тим, хто цього потребує, захищати слабших. Тварини, як ніхто, сторицею здатні повертати турботу, добро і любов. А ще вони підіймають настрій і викликають посмішку. Невже брендові вироби з хутра вартують життів тих, хто з довірою дивиться у вічі людині? Будьмо добрішими, мудрішими, відповідальнішими - і планета нам віддячить!



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.