Олексій Тичко


Літо–Осінь

Минулого тіні, майбутнього світло,
А я десь по центру, між двох рубежів.
Моє сьогодення – це осінь і літо,
Шукав своє місце, знайти не зумів.

Іду у сезони, ходжу поміж ними,
Душа молода ще, а тіло вже ні.
По листі опалім, стежками рудими
На літо оглянусь – воно вдалині.

А в осені пісня звучить лебедина,
Акорди журливо вертають назад.
У серпень нестримно душа моя лине,
Туди, де для двох усю ніч зорепад.

Куйовдиться сиве волосся на вітрі,
Залисини плямами на голові.
Наліво – у осінь, направо – у літо,
Обидві дороги мені дорогі.
2017

Монтаж відео Олексія Тичка

Тематика: 


Коментарі



На днях мій давній друг і колега з Тернопільської області зробив подарунок, написав музику і сам виконав цю пісню. Дякую йому, хоч якийсь позитив...

Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.