Згорю в осатанілому вогні



І я згорю
В осатанілому вогні,
Як ти згорів колись мій
Старший побратиме.
І рваних ран,
І шрамів безліч на мені
Не менше й на душі,
Хоча вони незримі.

У ребра гаком ти
Покараний не раз,
І до хреста прибитий
Цвяхом – не за себе.
Розп’яли і мене,
За просто так, на Спас,
Зажурливо щоб
Не дивився в синє небо.

На палю, у вогні,
У ребра гострий гак,
Боліло менше як
Від слів хули, огуди.
А ти мовчав.
І не почули слова – «Так»,
І я мовчу.
Іще сильніше стиснув зуби.
2017



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.