Свята великомучениця Катерина

Грудень по особливому багатий на вшанування багатьох відомих святих Православної Церкви. Цього місяця вшановується пам’ять таких подвижників: апостола Андрія Первозванного, Філарета Милостивого, святої великомучениці Варвари, пеподобного Сави Освяченого, святителів і чудотворців Миколая Мирлекійського і Спиридона Тримифунтського та багатьох інших. Серед сонму цих святих ми вшановуємо і святу великомученицю Катерину, день пам’яті якої 7 грудня.

Звичайно, для віруючої людини в житії святого головне не стільки його біографія, скільки вказівка на гарячу віру, любов до Господа і готовність віддати за Нього своє життя. Це зразки для наслідування, моральні орієнтири. І все ж про улюблених святих хочеться дізнатися якомога більше. Так що ж нам відомо про життя святої Катерини?

Свята Катерина народилася в Олександрії у другій половині третього сторіччя. Вона була донькою правителя Олександрії Конста і відзначалася світлим розумом, ученістю і красою. Багато знатних женихів бажали одружитися з нею, а мати і рідні умовляли її погодитися на шлюб. Але Катерина зволікала і говорила: «Якщо хочете, щоб я вийшла заміж, то знайдіть мені хлопця, подібного до мене красою і ученістю».

Одного разу мати Катерини, таємна християнка, повела доньку до свого духовного отця за порадою. Старець сказав дівчині, що знає юнака, який перевершує її в усьому. Потім він дав їй ікону Пресвятої Діви і пообіцяв, що Вона допоможе їй побачити незвичайного Жениха. У найближчу ніч явилося Катерині у сні, що Небесна Цариця, оточена ангелами, стоїть перед нею і тримає на руках Отрока, сяючого як сонце. Марно намагалася Катерина поглянути на Його обличчя – Він відвертався від неї. «Не зневажай Твого створіння, – благала Божа Мати Свого Сина, – скажи їй, що вона повинна зробити, щоб побачити Твоє світле лице». «Хай вона повернеться до старця і дізнається від нього», – відповів Отрок.

Як тільки настав ранок, Катерина поспішила до старця, припала до його ніг і просила поради. Старець детально пояснив їй істину віру, розповів про райське блаженство праведників і про загибель грішників. Катерина повірила в Ісуса Христа, як в Сина Божого і прийняла святе хрещення.

Коли Катерина з оновленою душею повернулася додому, вона довго молилася, дякуючи Богу за милість, надану їй. Заснувши під час молитви, вона знову побачила Матір Божу. Тепер Божественний Отрок прихильно поглядав на неї. Пресвята Діва узяла праву руку дівчини, а Отрок надів їй дивний перстень, сказавши: «Не знай жениха земного». Катерина зрозуміла, що з цієї миті вона обручена Христу і прокинулася з ще більшою радістю на серці.

Незабаром до Олександрії прибув Максиміан (286-305 рр.), співправитель імператора Діоклетіана. Якраз у ці дні в Олександрії відбувалися бурхливі язичницькі гульбища. В жертву язичницьким богам приносили не тільки тварин, але й сповідників віри Христової. Свята Катерина, користуючись своїм знатним походженням, звернулася до імператора, заступаючись за них. Щоб переконати знатну римлянку та інших християн, імператор наказав скликати п’ятдесят найосвіченніших мужів імперії. Свята відвертістю своїх переконань і доказів навернула їх у християнство. Всі вчені за наказом імператора були вкинуті у вогнище.

Максиміану довелося на короткий час відлучитися з міста. Його дружина, цариця Августа, що багато чула про мудрість Катерини, побажала побачити її. Зустрівшись і поговоривши з Катериною, Августа увірувала в Христа і прийняла християнську віру. Коли Максиміан повернувся до Олександрії, і дізнався, що його дружина стала християнкою, він знову послав за Катериною. Цього разу він зняв маску доброзичливості. Катерина була піддана численним тортурам, але не зрадила вірі в Христа Спасителя. Одним із знарядь тортур, що стали символом святої Катерини, були, описані в її житії, колеса з численними ножами: «Нехай тільки покажуть ці колеса Катерині, щоб вона, бачивши їх, убоялася жорстокої муки, і підкорялася; якщо ж і після цього вона залишиться в колишній завзятості, – то хай прийме болісну смерть». Але ці жахливі колеса були зруйновані ангелом, що зійшов з неба і позбавив Катерину від мук. Побачивши це чудо, імператриця Августа і царедворець Порфирій з двома стами воїнами перед всіма сповідували віру в Христа. Максиміан знову намагався облестити святу, запропонував їй одруження, але отримав рішучу відмову. Свята Катерина твердо сповідала вірність своєму Небесному Жениху Христу. За це її стратили усікши голову. За переказами, з рани замість крові витекло молоко. Це відбулося 7 грудня 307 року.

Після страти святої Катерини тіло її зникло. За переказами, воно було перенесене ангелами на вершину найвищої гори Синаю, що тепер носить її ім'я. Три століття опісля, в середині VI століття монахи монастиря Преображення, побудованого імператором Юстиніаном, підкоряючись видінню, піднялися на гору, знайшли там останки святої Катерини (голову і правицю), упізнали їх за перстенем, який був даний їй Ісусом Христом, і перенесли її святі мощі до храму.

Пам’ять святої великомучениці шанується в усьому православному світі з особливими благоговінням і урочистістю. На честь святої Катерини будувалися і будуються храми, багато монастирів названі її ім’ям.

У нинішній час, коли суспільство погрузло у гріховній безодні, людство повинне шукати допомоги у святих угодників Божих. Подібно як і свята великомучениця Катерина, так і ми повинні завжди бути вірними Богові – і на людях, і в церкві, і особисто наодинці. І коли лукавий спокушає, то ми не повинні піддаватися. Ми мусимо вірити, що Бог допоможе. Хіба Бог змінився із тих часів, коли жила свята великомучениця Катерина? Не змінився. Змінилися ми, час змінився, але Бог не змінився. Як Він тоді подавав благодать Божу Своїм угодникам і праведникам, так само і нам зараз подає.

Тому звертаймо свої молитви до святої великомучениці: «Свята Катерино, допоможи нам в нашому житті, допоможи подолати негаразди та скорботи, спокуси й зваби, зміцнюючись силою духу, без якого не буває перемог у людському житті, щоб ми могли разом з тобою у небесних оселях славити пречесне і величне Ім’я Боже!»

Протоієрей Миколай МОХНАЦЬКИЙ,
настоятель Спасо-Преображенського храму м. Городище УПЦ Київського Патріархату.



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.