Святий Феодосій архієпископ Чернігівський

Святий Феодосій за своїм походженням належав до задніпровської дворянської родини Углицьких. Батьки виховували сина в страху Божому і християнській побожності. Під впливом їхніх повчань він ще з юних років набув задатки того благочестя, яким прикрашалося все його подальше життя. Лагідний, слухняний і вразливий від природи, Феодосій з юних років палав полум`яною любов`ю до Бога і щирою прихильністю до храму Божого. Початкову освіту отримав у сім`ї, потім батько віддав його в Києво-Братську Богоявленську школу. Він зростав і міцнів духом у пізнанні істин православної віри та в подвигах благочестя. Ще під час навчання в школі юний Феодосій виявив бажання наслідувати рівноангельське життя преподобних Антонія і Феодосія та інших печерських подвижників – великих молитовників і небесних покровителів давньопрестольного Києва. У вільний від навчання час улюбленими заняттями Феодосія були молитва і читання слова Божого.

Після закінчення школи, Феодосій прийняв чернецтво, до якого вже давно прагнула його душа, що жадала духовних подвигів. Смирення і зразкове життя юного подвижника привернули увагу Київського митрополита Діонісія, і він поставив його архидиаконом Києво-Софіївського собору. Коли митрополит Діонісій залишив Київ, Феодосія було призначено намісником митрополичого кафедрального дому.

Але збурене мирською суєтою життя в Києві було на заваді внутрішньому нахилу скромного ченця до безмовності і позбавляло його можливості перебувати в постійному молитовному спілкуванні з Богом. Тому святий Феодосій незабаром залишив Київ і оселився у віддаленому невеликому Крупицькому Батуринському монастирі, що здавна славився суворістю чернечого життя. Там його було посвячено в сан ієромонаха. Він помітно виділявся серед братії своєю духовною мудрістю і суворим подвижницьким, добродійним життям. Через це його невдовзі було призначено ігуменом Свято-Онуфріївського монастиря під Корсунем. Він виявив мудру здібність до керування монастирем. Незабаром його перевели настоятелем Київського Видубицького монастиря. Монастир мав потребу як у внутрішньому, так і в зовнішньому впорядкуванні. Св. Феодосій за Божою допомогою успішно виконував роботи по відновленню монастирських будівель та благоустрою обителі. Але ще більше гідні уваги труди, щодо відновлення чернечого благочестя і впорядкування внутрішнього життя монастиря. Настоятель був для ченців високим прикладом суворого подвижницького життя, привертаючи у свою обитель багато тих, хто шукав спасіння.

Згодом архієпископ Чернігівський Лазар Баранович, призначив св. Феодосія архимандритом Чернігівського Єлецького Свято-Успенського монастиря. Того ж року він отримав грамоту про затвердження його намісником Чернігівської єпархії. Благовлаштовуючи справи Чернігівської церкви, святитель на самому собі показував для пастви зразок глибокої віри в провидіння Боже, ревність до молитви і церковного богослужіння, смиренну поблажливість до немочі ближніх і співчуття до їх потреб. У 1692 році на Соборі Феодосія було обрано й висвячено на архієпископа Чернігівського й Новгород-Сіверського. По смерті преосвященного Лазаря, св. Феодосій став повноправним управителем єпархії. Він керував нею три з половиною роки, будував церкви й закладав монастирі, багато уваги приділяв реставрації храмів, утриманню їх у належному стані.

Кончина святителя Феодосія настала 5 лютого 1696 року, поховано його в Чернігівському кафедральному Борисоглібському соборі. Закінчивши час свого земного служіння св. Феодосій не залишив своєї пастви. Нетлінним своїм тілом він надавав своє благословення усім, хто вдавався до його допомоги, прославився через численні чудесні зцілення.

З початку XIX століття посилилося побожне шанування святителя Феодосія, як благодатного чудотворця. З часом при кафедральному соборі стали вестися записи про зцілення, а також вели постійний літопис про чудеса за молитвами св. Феодосія. Урочисте відкриття та перенесення мощей угодника Божого з Борисоглібського собору в Спасо-Преображенський відбулося у 1896 році. Особливе благодатне обдарування, яке стяжав святитель Феодосій, засвідчене його подвижницьким життям і потаємною допомогою всім, хто підносить йому молитви.

Православна Церква святкує пам'ять великого угодника Божого, молитовного заступника, чудотворця та духовного світильника святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського 18 лютого.

Протоієрей Миколай МОХНАЦЬКИЙ,
настоятель Спасо-Преображенського храму м. Городище УПЦ Київського Патріархату.



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.