Святий Миколай Чудотворець

22 травня ми відзначаємо перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських до італійського міста Барі. Майбутній святитель народився в побожній сім’ї близько 280 року в місті Патари Лікійської області, що на південному узбережжі Малоазійського півострова. Святий Миколай уславив себе перед Богом та людьми невпинними справами любові до ближнього: милосердям до знедолених та нужденних, милостинею для жебраків, скромністю та простотою у щоденному житті, смиренням і прощенням усіх образ. Проживши достойне життя, сповнене подвигів християнської любові, Миколай у сані архієпископа великого Лікійського міста Міри відійшов до Господа десь між 343 та 352 роками, але і після смерті продовжив допомагати усім, хто звертався до нього в молитві.

Минули роки, і в ХІ столітті Візантія переживала важкі часи, втрачаючи у кривавій боротьбі з мусульманськими завойовниками величезні території, а разом із цим і свої християнські святині, які безжально знищувалися. Спорожніло і місто Міри, бо жителі, побоюючись несподіваного набігу турків, переселилися подалі від нього. А в самому соборі, де спочивали мощі святого Миколая, перебувало лише четверо ченців.

Саме тоді у християн Італії і з’явилося бажання врятувати від наруги нетлінні мощі Мірлікійського архієпископа. Похід за святинею нагадував військову спецоперацію. Майже одночасно від італійського узбережжя відплили відразу дві групи купців – з Венеції та з міста Барі. Останні дісталися до Лікійського берега швидше. Негайно близько півсотні воїнів вирушили з корабля до храму. Виставивши охорону та дізнавшись від ченців, де лежать мощі, вони розбили кам’яний саркофаг. Гробниця виявилася наповненою благоуханним миром, яке витікало з мощей. Звершивши молитву, святиню дістали та перенесли на корабель. Після чого, взяли курс додому. Повернення експедиції до Барі, яке відбулося 22 травня 1087 року, перетворилося на величезне загальнонародне святкування. Так було врятовано від знищення сарацинами реальне свідоцтво про легендарного святого. Нетлінні мощі святого Миколая, які й по сьогодні мироточать, стали красномовною проповіддю Східного Православ’я на Заході.

На межі весни і літа ми отримали чудову нагоду ще раз вшанувати одного з найулюбленіших святих людства. Цю любов засвідчує і величезна кількість іменинників, названих на честь Миколая Чудотворця. Вшановуючи пам'ять великого подвижника Церкви Христової, «теплого в біді заступника» – святителя Миколая, Мир Лікійських Чудотворця, ми долучаємося до безцінної скарбниці християнського благочестя, віри та натхнення у Святому Дусі.

Божий обранець, «помазаний миром духовним», до сьогоднішнього дня рятує все людство від біди, напастей, скорботи як «оборонець віри та стовп побожності». Молитовне вшанування святого Миколая є унікальним в історії Церкви, адже супроводжується надзвичайно широким народним визнанням, найвищою пошаною і палкою любов’ю усього християнського світу. Святитель Миколай завжди сповідував милосердя, любов та надію. Він носій вищої істини – Правди Христової, який постійно викриває зло, безчестя й численні гріхи людства. А особлива місія святителя Миколая – соціальна опіка над людиною, конкретні справи допомоги та підтримки. Його життя – яскравий приклад цілісного християнського підходу до буття, де справи матеріального світу, соціального розвитку людини невід’ємні від духовних подвигів і молитов.

Протоієрей Миколай МОХНАЦЬКИЙ,
настоятель Спасо-Преображенського храму м. Городище УПЦ Київського Патріархату.



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.