Георгій Коваль – краєзнавець і патріот

Мало любити свій край, його треба ще й знати. Ці слова належать поету Максиму Рильському. І за цим правилом жив краєзнавець Георгій Коваль. Він був невтомним пошуковцем і дослідником минулого Городищини. Завдяки його зусиллям було повернуто з небуття багато імен славетних земляків. Та й про нього можна сказати – легендарна особистість.

Георгій Хомович народився 16 квітня 1910 року. Прожив велике і цікаве життя. Був хорошим спеціалістом в галузі сільського господарства. Щоправда, через свою принциповість і прагнення справедливості мав постійні проблеми в житті і по службі. Але ніколи не здавався, завжди наполегливо йшов до мети. Він усвідомлював, що це потрібно нащадкам, потрібно Городищу і в цілому Україні. Достатньо відзначити, що завдяки його наполегливості до належного рівня були підняті практично забуті Гулаки-Артемовські!

– Упродовж дванадцяти років ми разом працювали в управлінні сільського господарства – з 1966 року і аж до його виходу на пенсію, – розповідає городищанка Євгенія Киба. – Георгій Хомович був старшим агроном-буряківником. Мав прекрасну фахову підготовку. Ми постійно виїздили в колгоспи, на поля, на цукрові заводи. Він був тихою, скромною, порядною людиною. Уникав веселих чи легковажних компаній, але водночас дуже любив спілкування. Тільки й розмов у нього було про краєзнавство! Весь час відкривав нам невідомі і надзвичайно цікаві сторінки місцевої історії. Це були факти з часів князя Воронцова і графині Балашової, громадянської війни та гітлерівської окупації… Слухали ми його з великим задоволенням. Адже того не могли прочитати в жодній книзі чи газеті. Добивався, щоб відкрити у Городищі музей Гулака-Артемовського і встановити пам’ятник. Писав безкінечні листи до Києва, Москви та Ленінграду. Я допомагала йому правити ті тексти. Він наполегливо йшов до мети! Як щось задумував, то ніколи не відступав.

Краєзнавство було його покликанням. Георгій Коваль легко сходився з людьми, знаходив спільну мову. Старожили були його надійним джерелом інформації. Ретельно записував свідчення учасників та очевидців історичних подій. Вважав своїм обов’язком зафіксувати їхні безцінні спогади. Як і Панас Мирний він міг би сказати: «Баби у нас – то наші скарбівниці. У їх головах сивих, що вже в могилу дивляться, позаховувалось все пережите людьми, передумане. І спасибі їм! Баби наші не все забирають з собою гробакам на поталу – вони багато дечого залишають онукам. Вони – бувальщина і джерело будуччини».

Георгій Коваль у 1966 році створив музей С.С. Гулака-Артемовського, зібрав майже 10 тисяч експонатів, працював там завідуючим. Окрасою Городища став пам’ятник Гулаку-Артемовському, відкритий у 1971 році. Ініціатором встановлення був Георгій Коваль. Він буквально вибив дозвіл на спорудження монументу у міністерських та партійних кабінетах. Цікаво, що на урочисте відкриття принципового краєзнавця навіть не запросили.

У 1979 році побачив світ його путівничок, друкувати який довгі роки заборонялося. Існувала вказівка – не пускати Коваля на поріг райкому, адже він не давав спокою своїми ідеями. Помер краєзнавець 5 березня 1983 року. Частина його досліджень втрачена. А що вціліло – є безцінним скарбом, матеріалом, на якому виросли нові покоління краєзнавців. Це людина-легенда. Він показав, як треба любити свій рідний край.

Цього року з нагоди Дня міста Георгія Коваля посмертно удостоєно звання Почесного громадянина м. Городище. Це достойне вшанування краєзнавця і патріота, який дуже любив Городище і так багато зробив для рідного міста.

На фото: Г.Х. Коваль, фото 1971 року.



Додати новий коментар

Залишаючи коментар, будь-ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цього матеріалу. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Усі коментарі, що мають нецензурні слова, ворожі, шовіністські або расистські висловлювання, образи будуть видалені. У коментарі заборонено додавати рекламні повідомлення.

You must have JavaScript enabled to use this form.