Натхнення

Літературно-мистецьке об’єднання «Натхнення»

Не шукайте себе в поезії, а шукайте поезію в собі

Зображення

Городищенське літературно-мистецьке об’єднання офіційно розпочало роботу 17 квітня 2011 року, в цей день відбулося перше засідання в приміщенні РПК. Ідея створення літературно-мистецького об’єднання «Натхнення» належить тодішньому керівництву палацу культури, а саме, Андрієві Бибі. Олексій Тичко, який на той час уже мав власну збірку «Міжсезоння» з ентузіазмом її підтримав ідею і очолив об’єднання. Проводили літературні заходи, читали вірші «на природі», в музеях, бібліотеках і навіть при запалених для романтики свічах… Учасники об’єднання ділилися своїми новими віршами і просто спілкувалися між собою, бо творчим людям завжди є що сказати один одному. Їздили на літературні форуми, презентації збірок. Приймали гостинно в Городищі гостей нашого міста поетів і композиторів з різних куточків України.

Час не стоїть на місці, змінюються обставини, а творчість наших земляків живе і буде жити. Сьогодні очолює літературно-мистецьке об’єднання Семененко А. М., проводяться різноманітні літературні заходи до яких завжди долучаються учасники об’єднання. На сторінках цього сайту віднині будуть друкуватися вірші учасників літературно-мистецького об’єднання, а також будуть представленні для перегляду пісні і аудіо-вірші.


Товмач 2017

Хто куди, а ми, учасники Городищенського літературно-мистецького об’єднання, а саме: Олексій Тичко, Світлана Корнієвська, Олександр Щепак і подружжя Шумило Андрій і Надія у суботу 24.06.2017 поїхали в Шполянський район, в село Товмач. Там святкували 120-річчя з дня народження героя визвольних змагань, отамана Холодного Яру 1917-1922 років Івана Макаровича Лютого-Лютенка (псевдо Іван Ґонта). І, до речі, в цьому селі також народився Іван Чорноусенко, прообраз героя роману Василя Шкляра «Чорний ворон». А ще, 23. 06. 2017 року в п’ятницю там урочисто відкрили пам’ятник–погруддя Т.

Ганна Мошинець

Ганна Мошенець
Народилася у 1979 році у м.Кривий Ріг. Має педагогічну освіту. Працювала вчителем української та російської мови у В'язівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, 10 років віддала праці у В'язівській бібліотеці № 2. Вірші пише з 3 років. Друкувалася у газетах «Вісник Городищини», «Сільський вісник». Член літературно-мистецького об'єднання Городищини «Натхнення», керівник дитячого поетичного клубу «Нахнення» с.В'язівок.

Коли б я володіла мистецтвом жити,
То нащо б мені здалося писати?
О.Забужко

Олексій Тичко



За основу тексту до цієї пісні взято цей вірш -

Одна осінь на двох

Годинник, хоч на трішки зупинись.
Година-дві, повірте, це немало.
Запалимо свічу і як колись.
Вино наллю домашнє у бокали.

Настояне давно, а не гірчить,
Теплом руки чи то душі зігріте.
Не часто випадає така мить,
Осінній спокій бабиного літа.

Позаду метушня буремних днів
І будні сірі, біготня по колу.
Хотів завжди, сказати не зумів,
Те що відчув я не довірив слову.

Ольга Буртова

Ольга Буртова
Народилася у селі В’язівок у 1949 році. Закінчила Черкаський торговий технікум, пізніше здобула сільськогосподарську освіту , працювала спеціалістом у колгоспі.

Зоя Оксаніченко

Зоя Оксаніченко. Народилася в 1956 році в м. Городище, закінчила Черкаський педагогічний інститут, працює в Городищенській дитячій школі мистецтв викладачем хореографії.


***
Постаріло містечко моє,
Постаріли обличчя знайомих.
Уже в юних очах впізнаю
Чиїсь риси до болю відомі.
Постаріло містечко моє –
Часом, разом із нами прожитим
Гріє згадкою щось дороге
У провулках забутого літа.
Дружній гамір – пора дворова,
Перші сходинки із дитинства,
Перші сльози і віра в слова,

Олексій Тичко


Літо–Осінь

Минулого тіні, майбутнього світло,
А я десь по центру, між двох рубежів.
Моє сьогодення – це осінь і літо,
Шукав своє місце, знайти не зумів.

Іду у сезони, ходжу поміж ними,
Душа молода ще, а тіло вже ні.
По листі опалім, стежками рудими
На літо оглянусь – воно вдалині.

А в осені пісня звучить лебедина,
Акорди журливо вертають назад.
У серпень нестримно душа моя лине,
Туди, де для двох усю ніч зорепад.

Вуличні музиканти

Колись часто бував у Львові, там вуличними музикантами нікого не здивуєш. Одинокі гітаристи і скрипалі навіть цілі оркестри в центрі міста, і на старих вузеньких вулицях грають, співають. Вдень і до пізнього вечора лунає музика різних напрямків і стилів, завжди оточені увагою глядачів-слухачів. Ну що Львів, тож культурна столиця України, а для Городища все таки це приємна дивина. Побажаємо музикантам успіху, нехай їм все вдається!

Олег Покась

Олег Покась
Народився 24 липня 1964 року в м. Городище. Закінчив середню школу № 2, Одеський державний університет за фахом учитель математики, Київський педагогічний інститут за фахом практичний психолог.


Віва Куба!

Попідношу до третього ступеня
Роздумів моїх роздуми.
І не буде буденних вчинків –
Тільки подвиги й злочини.

Сконденсую під сонцем Куби
Своїх почуттів розчини.
І цілують мене в губи
Апельсини й лимони любові.

А у кубі тюремної згуби
Моє небо в квадраті ґратів

Олексій Тичко



Серпнева ніч

Знову падають зорі у воду,
Віддзеркалює став небеса,
Повна тиша у Божій господі,
Спить довкілля, не сплю тільки я.

У безмежнім космічнім роздоллі
Думи бродять по небу сумні.
Бачу - хрестиком вишиті зорі
Зажурились на темному тлі.

Човник-місяць завис на орбіті,
Зустрічаємо вдвох зорепад.
Зорі падають в серпень, у літо,
Їм не буде повернень назад.

Приспів

Надія Шумило

Шумило Надія Василівна. Народилася 19 вересня 1955 року в Чернігівській області. Працювала в Монгольській Народній Республіці, в Кіровоградській області, а з 2000 року проживає в м. Городище. З дитинства цікавиться поезією і тільки після виходу на заслужений відпочинок почала писати вірші.


Як можна не любити цю країну?
Оспівану Шевченком Україну.
Де вас на світ родила ваша мати,
Вона красива з сходу до Карпатів.