Світлана Корнієвська

Світлана Корнієвська народилася 31.10 1964 в м. Городище, закінчила Смілянський коледж харчових технологій, проживала деякий час в м. Коростень Житомирської обл., а зараз проживає в Городищі.

У кожного свій шлях до поезії, хтось починає писати перші вірші, ще в дитинстві, а є ті, хто тримає поезію у собі і тільки в зрілому віці вона виплескується на папір. Уже є що сказати, за плечима життєвий досвід, поразки і перемоги.

Любов приходить навесні



Любов приходить якось навесні,
Як все навколо ніжно зацвітає.
Я знов літаю наче уві сні,
А серденько, як вогнище палає.

Любов наснаги й сили надає,
Вона людей у небо піднімає
І крила для польоту їм дає,
Той, хто любив, про це він добре знає…

Весна, весна! І є пора така,
Окутана і квітами й піснями.
Дзвінка, весела, світла і п’янка
Щось загадкове й дивне робить з нами…
2.05.2017

Прощання з осінню


Осінній день прощається так рано…
Жоржини заглядають до вікна.
Навшпиньки підкрадаються тумани,
В танок багряний осінь порина.

Тріпоче листя у осіннім танці,
Ніби не дійсність, а ранкові сни.
На небі згасли весняні рум’янці,
Кружляють чорні хмари восени

Заснуло все… Черговий день минає,
І лиш у парку листя шурхотить.
Сезон дощів свої пісні співає,
А в нас печаль і сум, що аж щемить…

31.10.16

Розквітла черемха



Розквітла черемха…

Черемха розквітла в травневім саду,
Чарує пахощами аж до світання.
Крізь спів солов’їний до тебе прийду,
А в серці залишилась зустріч остання.

Твій погляд і очі наснились мені,
Обійми рук ніжних і довге мовчання
І все ж оживають в чарівній весні,-
Згадаю про наше несміле кохання.

І знову я прагну чар-зілля весни…
Ніяк не знайду…,тільки сум та страждання…
В гаю віє вітер, шумлять ясени
І тихо шепочуть у танці прощання.
15.05.2017

Світлана Корнієвська

Світлана Корнієвська народилася 31.10 1964 в м. Городище, закінчила Смілянський коледж харчових технологій, проживала деякий час в м. Коростень Житомирської обл., а зараз проживає в Городищі.

У кожного свій шлях до поезії, хтось починає писати перші вірші, ще в дитинстві, а є ті, хто тримає поезію у собі і тільки в зрілому віці вона виплескується на папір. Уже є що сказати, за плечима життєвий досвід, поразки і перемоги.